UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Лариса Журенкова: М. Хвильовому - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ @NN@, 19.02.2014 - 00:29
вибачте, канонада за вікнами не дає спокою, можливо тому такий настрій, я цікавилась різними поглядами(навіть діаспори, на постать Хвильового у літ і громдян. житті моєї країни) думаю він не вартий того, щоб ми з вами сперечались, тож ще раз вибачте
@NN@, 18.02.2014 - 23:59
М. Хвильовому13 травня 1933 року позбавив себе життя М. Хвильовий. - ось це виглядає як пам'ятник, а як же Божа заповідь - не убий, це відноситься і до самогубства. Я теж нікого не засуджую, але остерігаюся, заради молоді, будувати нерукотворні пам'ятники не певним героям Лариса Журенкова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Аню, твір "Я (Романтика) - уже років з 10 у курсі шкільної програми. Поцікавтеся , як різні критики й автоори у підручниках розглядають цю постать. Тоді поговоримо. Ще раз (утретє) повторюся - це не пам'ятник, це те, що спонукало до написання. Адже якщо я написала про те, як Каїн убив Авеля, ви ж не скажете, що то пам'ятник Каїну? По-моєму,сьогодні ми не можемо із Вами порозумітися..
@NN@, 18.02.2014 - 23:40
він не був зламаний системою, він був її частина*У книжці Р. Задеснянського «Що нам дав М. Хвильовий?», написаній з позицій інтегрального націоналізму, постать і творчість письменника трактується зовсім інакше. З погляду Задеснянського, діяльність Хвильового і він сам оцінюються таким чином: 1. Точне визначення українського відродження двадцятих років — виродження. М. Хвильовий діяв саме в такому керунку. 2. За українським псевдо ховається хиже обличчя етнічного москаля, що засвідчено і прізвищем — Фітільов. 3. Як особу неукраїнського походження, М. Фітільова не можна звинувачувати в національній зраді, натомість його чоло мічене тавром державного зрадника: у 1918-1919 pp. він діяв як диверсант на користь Московщини. Гідну оцінку цього комунарського подвигу дала та частина української армії, котра, спіймавши М. Фітільова, засудила його до розстрілу (на жаль, герой утік). 4. У творчому відношенні М. Фітільов був кращим серед зовсім поганих письменників. 5. Від початку своєї творчої діяльності він діяв як законослухняний чекіст, зокрема, відому «літдискусію» розпочав у 1925 році за дорученням влади із провокаційною метою. * Лариса Журенкова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Аню, мабуть мій вік чи декотра поміркованість не дає мені права засуджувати чи звинувачувати того чи іншого письменника. Щодо авторів книг у мене ставлення теж обережне. Пригадуєте слова Гобсека, якщо не помиляюся. Він говорив приблизно таке головному героєві: "Я побував у багатьох країнах. І що в одних вважалося за добро в інших - за зло. І тоді я зрозумів, що у світі нічого постійного немає. І я став накопичувати гроші, бо скрізь вони поціновувалися". Мені немає чого збирати, учитель завжди бідний (жартую). Але мої цінності - Божі заповіді. Щодо геніальності - є ж і злі генії, наприклад той же Ленін, Сталін. Адже пересічні не могли би стати на чолі держави.
Лариса Журенкова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Із 256 письменників у 30-х лишилося 36, одні емігрували, інші були знищені у Сандармосі,у таборах, хто тільки не сидів... А "феномен доби" Тичина? Скільки на нього собак цькували, а він просто жертва... Дуже легко було засудити поета, наприклад, шанованим мною Олесем ("І ти продався їм, Тичино"), і Маланюком... А спробували б вони залишитися і пожити за тих часів. Не впевнена, що б і вони не оспівували б той лад...
@NN@, 18.02.2014 - 23:17
Ларисо, ви знайшли собі поціновувача, і ім'я чудове і твори,скажіть чому ви згадали того, хто нищив культуру українського народу, нарушив закон Божий *НЕ УБИЙ*, став самогубцем,*Політичний міф про М. Хвильового зігрівав душі тих, хто ленінізмом заперечував сталінізм і в рамцях Системи шукав порятунку від Системи. Якщо це міф про Садівника (знову повертаюся до садівничої символіки), то його слід одділити од міфу про божевільного садівника-мічурінця, котрий оголосив війну природі, сподіваючись вийти переможцем. У випадку з політичним міфом про Хвильового зробити це нелегко. Модернізм Хвильового — революційний, червоний. «М’ятежний романтик», не вагаючись, рубав із плеча, руйнував традицію в ім’я незрідка утопічних цілей та в ім’я самоутвердження. М. Хвильовий часом по-більшовицьки /192/ ганьблював святині, вирішував, що має право на життя в культурі, що — не має. Цей міф вельми зручний для тих, хто самостверджується шляхом руйнування, заново, «під себе» переписуючи історію, отже, починаючи її безпосередньо від себе, із себе, чорнилом продовжуючи революцію*. Лариса Журенкова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я би не сказала, що я фанат Хвильового...У курсі ЗНО є його твір "Я (Романтика)". Критики розглядають образ Я як людини, у якого роздвоєне Я. Інші, як і я, вважають, що у Я містяться і фанатизм від Дегенерата та Тагабата, і страх від Андрюші, і лишки добра (другий кінець Я) від Матері. З убивством Матері Я перетворюється на дегенерата повністю - і фанатизм перемагає... Цей твір, правда, сильний. АджеХвильовий показав виродка, що зарди примарної загірної комуни убиває найдорожче. Мої старшокласники ревіли на уроці свого часу... А вірш про те, що людина, письменник, так і не реалізувала себе, її зламала система. І покінчила із життям. Крім того, про те, що все у цьому світі відносне: на фоні благодатної природи одна людина пише вірші, інша - убиває себе... Лариса Журенкова, 18.02.2014 - 22:55
Я викладаю абітурієнтам "Я(Романтика)",не фанатію, але твір написаний сильно.
Шайтан, 18.02.2014 - 22:18
Я так люблю Хвильового. Кожен раз перечитую "Санаторійну зону" і кожен раз впадаю в божевілля
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
Скільки поетів і письменників згубила система у 33-х роках. 
