Доторком ніжним ніч у долоні,
грає у небі зоряний пломінь,
темені легіт п'янко муркоче,
наче підслухав мрії дівочі.
День відкотився геть за куліси,
зникли тривоги в сутінках лісу.
Ніжність безмірна у вечорі зорянім,
гасить у душах бурі вулкани.
Завтра знову буде безодня,
вдома, навчання, знову додому.
Завтра... А нині теплі перини
шкрябають, хитрі, лоскітно спини.
Ніч шаленіє в пристраснім вирі,
рве, розпинає маски нещирі.
Ніч... Уночі ми справжні, відверті
в зорянім сяйві, вічнім, безсмертнім…
23.02.14...