(вибачте, на точний переклад не вистачило хисту)
Як дуба в «банкову» втаскали,
Ланцюг «златий» братки спиляли.
ЧечекотА послали в Раду,
Щоб кнопкодавам дав «пораду».
Услід за дубом Ганька ходить,
На журналюг нудьгу наводить.
Всіх намагається дурити,
Дубову тупість щоб прикрити.
Направо підеш – там Азаров.
Наліво – Льовочкіна тінь.
Міністри – де там тим корсарам,
Чорти з жахливих сновидінь.
Табачник никає кругами
І зуби точить на своїх.
Там шустрик зводить всіх лобами.
Послухаєш – і сміх, і гріх.
На лапках курячих в Міжгір’ї
Хатинка непроста стоїть.
На стежках в дивному подвір’ї
Сліди незнаних страховіть.
Там чудеса, там щезник бродить,
Там чорнорота-бузувір.
А як стемніє, то виходить
Аж триста «витязів» у двір.
В темниці там царівна тужить,
Бо вовк тепер вже їй не служить.
Заморський принц – уся надія,
Щоб покарати лиходія.
У небі там перед народом
Через будинки і двори,
Через проспекти і городи
Літає дуб туди сюди.
Там ступа з бабою Ягою,
Чвалає скрізь сама собою.
Над золотом там ірод чахне,
Російським газом, Руссю пахне.
І я там був, мед-пиво пив,
З Ягою якось говорив.
Карга призналась: «От морока,
Запахло духом Тягнибока.
Тепер не стримати народу,
Злодійське скине він ярмо,
З країни вижене заброду.
Настане злагода й добро».
