Хмари чудернацькі вкрили небосхил,
Дивлюся і бачу купу різних брил,
Ось, пливе ведмедик, поруч носоріг,
Баба снігова руку взяла в бік,
Ось, якийсь хлопчисько, стрімко кудись мчить,
А над головою ялинка висить,
Летять білі коні – вершника нема,
І Божа корівка на крилах літа,
А з іншого боку - потяг без колес,
Минула хвилина, та ведмедик щез,
І гора Ай-Петрі по небу летить,
А за нею башта, але не звинить,
Ось, летить дракончик, тільки білий він,
А за ним метелик, швидко навздогін,
Дивлюся на небо – робота стоїть,
Дуже сподіваюсь – в ліс не побіжить…
Вітерець подує, розлетяться всі,
Стане обрій чистий, у своїй красі,
І блакитне небо - прозоре як вода,
Крапнув трохи дощик – ось і райдуга…
ID:
468598
Рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата надходження: 26.12.2013 19:40:42
© дата внесення змiн: 26.12.2013 19:40:42
автор: Ніколь Авілчаду
Вкажіть причину вашої скарги
|
