Мені набридло рахувати дні,
Ловити суть віршів, поміж рядками.
Набридло, також, стоячи в вікні
Шукать твій слід, зарослими стежками.
Мені набридло вірити словам,
Що подаєш ти на сніданок, та до кави.
І, нехтуючи об́́і'цянкам Богам,
В мені шукаєш знов, шматочок слави..
Мені набридло те, що до цих пір,
В мені ти бачиш засіб, жаль не ціль..
Що від моїх рядків тобі вже струх папір,
В яких є тільки сльози, смуток, біль..
Мені набридло жити за обох,
Набридло те, що ти не поряд,коли важко..
Та, ма'буть,ми зовсі'м з різних епох-
Я там, де люблять, ждуть, цінуюють та прощають,
А ти, там де один переполох.
