|
''Зараз Україна- це майдан, потрібно зібратися разом і довести що хоч ворогів мільйон, хоч два, а нас все таки більше''
В усі часи Ми - Українці
були хороші вояки.
Ми не сиділи у домівці,
як безсердечні хробаки.
Ми не чекали поки уряд
приймає рішення за Нас.
І не стояли поряд нього
в несамовитий, страшний час.
Ми землю кров'ю окропили,
і нашою, і ворогів.
Нам сто разів хати палили,
Наш сонцесяйний рідний дім.
Нас вкинули в казан червоний,
морили голодом же Нас,
вбивали, били, постидали.
Та не зламали вони Нас.
Ми не чекали поки хтось там
прийде сюди і захистить,
поки із неба, прям під ноги
впаде дітей веселий сміх.
Ми брали зброю, брали вила
і йшли на наших ворогів.
Жінки ставали і робили,
щоб прокормить чоловіків.
Чи мало крові на Вкраїні?
Чи мало мук, мало страждань?
Чи не достойні хоч годину,
прожить без божих дорікань
Якщо Нам дано - ми поборим.
Якщо ще дано - вистоїм.
Ми не здамося цим церберам,
вони не наші,а чужі.
Терпіли рік, терпіли двадцять.
Та ми зібрались. Ми - самі.
Не за політику,повірте,
і не за гроші. Для сім'ї.
І Нас зламає купка ''пташок''?!
З палкАми,газом,в шоломАх?
Та ні ,куди там,Ми ж всі разом,
а ті не ясно й звідки там.
Нас розігнали? Ненадовго.
Нами керують? Почекай.
Ми знов зберемось, сто відсотків,
і зможем їм відпору дать.
Ми не б'ємося, не вбиваєм?
Цивілізація,куди.
Та це лише поки чекаєм,
поки сильніші вороги.
Терпець урвався, ми постоїм.
Не нападаєм, лиш вони.
Та варто лиш хоча б одному
на них із ''палкою'' піти.
І що ж ви думаєте? Й що тут?
Пішов один - його й уб'ють.
Та ні,не буде так. Ми - люди.
Ми Українці - вояки.
Якщо народ збереться разом,
візьме і зброю, і всю злість,
і стане з друзями на захист,
боятиметесь й підійти.
Не будуть ждать, як нападете.
А чи приїдете, чи ні.
Прийдуть вони і ви впадете,
бо лише ви тут вороги.
Стоятимете на колінах,
поки не скажем підвестись,
поки не зникне ця руїна,
поки не помрете в тюрмі.
Ніхто не буде вас жаліти,
ніхто не слухатиме вас.
Буде й у вас душа боліти,
але за себе, не за Нас.
І вже назад шляху не буде,
і москалі вас не спасуть.
То через вас страждають люди,
та треба лиш рукой махнуть.
У Нас там кожен - Українець,
у Нас там кожна - Патріот.
Поміж ста тисяч за дві ночі
там головного оберуть.
Ну а тоді - біжіть, тікайте,
вас не врятує захист ваш.
Не покоряється,лютує,
народ вкраїнський проти вас.
ID:
464056
Рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата надходження: 04.12.2013 17:38:38
© дата внесення змiн: 14.12.2013 21:43:46
автор: Анна Хортиця
Вкажіть причину вашої скарги
|
За патріотизм 10, за техніку віршування 2. Перше ділимо на друге і оцінка 5! 
