Я буду писати, бо диханням слів,
Можливо вогонь твій в душі розпалити.
Ти німфа Каліпсо, до мене з віків,
Бажання принесла кохати та жити.
Готовий чекати всю вічність часів,
Розпалювать з іскри багаття.
Рядки мої ніжні, як співи птахів,
Прийми мій дарунок життя.
І дихати лячно, коли поряд ти,
Бо янгола образ вбачаю.
В годну скрутну — лише прошепчи,
І я до тебе поспішаю.
