самотність штука досить невагома
безмовність вже ціную над усе
ні слова тільки півбокалу рому
і лід закуту таїну несе
навшпиньки я слова перебираю
боюсь півзвуком розлякати мить
мовчанкою б заповнитись до краю
і хлюпати по краплі на граніт
ти чуєш
чуєш
ти не чуєш
знаю
мовчанку чути під тремтінням вій
так тихо я слова перебираю
щоб не злякати рівний подих твій