Прощайте, панове, Я вас покидаю, У вашому колі Я щастя не маю. Неможу осісти, І бігти не можу, Боюся упасти Як з дому вихожу. Бо ви засмієте, В вас совісті мало, Надію убєте На дружбу тривалу. Ви рідко привітні, Хіба на одинці, Самі ж бо тендітні, Як лист в обкладинці. Не любите добрих, І гнобите сильно, Смієтесь з хоробрих, Та дивитесь пильно. Та мало дивитись, Потрібно хотіти, Хоч чогось навчитись, Не лиш гомоніти. Учіться любити, Як матір дитятко, Щасливим зробити Мале янголятко. Прощати навчайтесь, Образ не тримайте, До Бога схиляйтесь, А поки бувайте Я ще повернуся, Бо серце тріпоче, До мами горнуся, Лишитися хочу. Та рідко бажання Мене направляють, Лиш мої старання Чогось досягають. © Коля Януш
ID: 436896 Рубрика: Поезія, Лірика дата надходження: 12.07.2013 19:50:14 © дата внесення змiн: 12.07.2013 19:50:14 автор: Коля Януш
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie