Прощайте, панове,
Я вас покидаю,
У вашому колі
Я щастя не маю.
Неможу осісти,
І бігти не можу,
Боюся упасти
Як з дому вихожу.
Бо ви засмієте,
В вас совісті мало,
Надію убєте
На дружбу тривалу.
Ви рідко привітні,
Хіба на одинці,
Самі ж бо тендітні,
Як лист в обкладинці.
Не любите добрих,
І гнобите сильно,
Смієтесь з хоробрих,
Та дивитесь пильно.
Та мало дивитись,
Потрібно хотіти,
Хоч чогось навчитись,
Не лиш гомоніти.
Учіться любити,
Як матір дитятко,
Щасливим зробити
Мале янголятко.
Прощати навчайтесь,
Образ не тримайте,
До Бога схиляйтесь,
А поки бувайте
Я ще повернуся,
Бо серце тріпоче,
До мами горнуся,
Лишитися хочу.
Та рідко бажання
Мене направляють,
Лиш мої старання
Чогось досягають.
© Коля Януш
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436896
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.07.2013
автор: Коля Януш