Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Патара: Слухаючи Ореста Лютого… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Наталя Данилюк, 23.06.2013 - 21:03
На жаль, без таких будителів ми лежатимемо мертвим грузом і не рушимо з місця...Проте, таких Лютих Орестів нам треба якнайбільше, а їх зовсім мало.
Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Рада, що ми з Вами розуміємо одна одну.
Виктор Кириллов, 23.06.2013 - 11:48
***Встромив я вила дужі в льоху, Бо совість там моя гасала. Ба! Орест Лютий, так, потроху Все більше схожий на васала! Його я слухаю як завше - Воно бо ще не мігрувало. Здається, чую менше фальші, А може розум мій приспало? Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ну, якщо ТАК високо дістало, аж де Орел літає... Дякую щиро, тішуся з того!
|
|
|