Цілує тисячами цілунків, Цяткує тисячами цяток І сипле пригорщами відлуння Вологи втомленої ковток. Товче і трусить старі перини Та кривить посміхи блискавиць, Та лупить в шиби, як в тамбурини… І лиш на сонці – лягає ниць.
ID: 432450 Рубрика: Поезія, Лірика дата надходження: 19.06.2013 17:07:41 © дата внесення змiн: 19.06.2013 23:46:40 автор: Наталка Янушевич
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie