І знову дзвінок серед ночі:
- "Та скільки можна? Коли це скінчиться?"
Дивлюсь в його карі очі:
- "Добре, заходь. І чому не спиться?"
Ти кажеш - "Привіт! Не спиш?"
Тай що тут можна сказати?
Налью тобі зараз чаю,
І відправлю до дому спати.
Дивлюсь на тебе,
Та думка спокою мені не дає,
- "Що в тобі такого?
Чому відчуваю - моє!"
