Парадокс існування —-
Мертва пташка в поезії дня,
Нещире вітання,
Неіснуюче серцебиття...
Невагомі повіки
Закривають думки,
Що, мов дешеві повії,
Від мети до мети...
А куди?
У намріяні далі?
У рожеві світи?
А зніми окуляри —-
Враз осліпнеш в пітьмі.
Не існує кохання!
Лиш недоїдки мрій,
Чиїсь капці в вітальні,
І годинник не мій...
