Губи солоденькі яблучком червоні
В погляді звабливість світить чарівна
Серденько тріпоче вирватись на зовні
Хоче бідолашне, мука катівна
Жде на бідолаху, як його ти звабиш
Кинеш в вирій спраглих але світлих дум
Мріяти про тебе бідного заставиш
Але це приємний є для нього сум
Сум, що ти не поруч біля його серця
Що твої долоні не в його лежать
Те що любий голос в тиші не озветься
Те що він не може всю тебе прижать
Всю тебе прижати палко стиснув груди
Шепотіти ніжні звабливі слова
З ніжним оберегом цілувати всюди
Так щоб закружляла в вирі голова
Змилуйся панянко, дай йому надію
Тільки лиш надія потім вже любов
Сам він попросити в тебе це не сміє
Так він це не сміє хоч гуляє кров