Моїй панянці…

Губи  солоденькі  яблучком  червоні
В  погляді  звабливість  світить  чарівна
Серденько  тріпоче  вирватись  на  зовні
Хоче  бідолашне,  мука  катівна
Жде  на  бідолаху,  як  його  ти  звабиш
Кинеш  в  вирій  спраглих  але  світлих  дум
Мріяти  про  тебе  бідного  заставиш
Але  це  приємний  є  для  нього  сум
Сум,  що  ти  не  поруч  біля  його  серця
Що  твої  долоні  не  в  його  лежать
Те  що  любий  голос  в  тиші  не  озветься
Те  що  він  не  може  всю  тебе  прижать
Всю  тебе  прижати  палко  стиснув  груди
Шепотіти  ніжні  звабливі    слова  
З  ніжним  оберегом  цілувати  всюди
Так  щоб  закружляла  в  вирі  голова
Змилуйся  панянко,  дай  йому  надію
Тільки  лиш  надія  потім  вже  любов
Сам  він  попросити  в  тебе  це  не  сміє
Так  він  це  не  сміє  хоч  гуляє  кров

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411248
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.03.2013
автор: ShuRa