Я такий, як і всі
Не забутий, а лиш невідомий.
І пишу я вірші
По дорозі, а інколи й вдома.
Хочу, щоб ці слова,
Прочитав мій читач недоречний.
І під псевдо - бува,
Що про правду писать небезпечно.
Пада з неба не сніг,
А слова, наче попіл із Етни.
Що побачити зміг,
Описав, бо іду у поети.
Я писати спішу,
та не знаю - ця праця потрібна?
Я живу, бо пишу,
А пишу, бо для мене це рідне.
