Де ж ти, пісне моя непроспівана,
Заколисаний біль душі?
В ніч мене, як колись, несподівано
Не зривають, нажаль, вірші.
Де ж мої почуття непробуджені,
Наполохані назавжди?
В скронях відлік ведуть напружено
Не прожиті серцем роки.
Де ж ти, доле моя незрадлива?
Не упіймана – не моя?
Лише смерть прошепоче вкрадливо:
- Не хвилюйся, я тут … твоя.