Її я пізнаю по дотику
до ніжних струн в моїй душі.
Вона - моя чарівна готика,
яка велить мені: пиши!
***
Білокрило впаде зима,
замете, завіє дороги.
Я до тебе прийду сама,
зацілую тебе одного.
Розів'ється під серцем цвіт,
відігріє його поволі,
затремтить сивим хмелем світ
у солодкій своїй неволі