Біла зірка на ослоні,
Світить промішком з гори,
Із далеку бачу кубрик,
Через річку та лози...
Я без тями у шаленстві,
Поле хоч перекоти…
У містка мене пянкого,
До порога проведи
Як висмоктуе у мене,
Як шашиль довбе,
Невисловленим знов,
Знову, приведе
Зачяїлася недуга,
В- вільхових корчмах…
Щонайменше зараз хочу,
Бачити твій страх…
