Клубів нічних феєрверк
Над Україною сяє.
Ось воно: Аспида верх -
Молодь він так спокушає.
Ходять глухі та чумні,
В світі примар заблукали.
Не помічають самі
Ким вони, бавлячись, стали.
Думка одна в голові:
Де б і за що взяти дозу
І, щоб "вулкан" бив в крові
Й не помічать поряд сльози.
Не помічати, як смерть
В очі заглядує мертві,
Що під ногами не твердь -
Хлипа багнюка, як в пеклі.
Вбити, а чи згвалтувать -
Це так і легко, і просто:
Ніби комаху втоптать
В землю. Навіщо їй простір?
Скільки спокушених злом?
Скільки життів непрожитих?
Ніби гріховний Содом
З попелу встав, щоб грішити.
У мене враження, що Ви переплутали передостанній рядок з рядком із якогось іншого вірша. Ось той, що мав би бути:
"Ніби бібілійний Содом". А загалом нічого: "Браво!"
Радченко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже вдячна, що уважно читаєте. Це при перенесенні вірша сталося так.Дякую. Справила.
Державі наплювати! Вони навпаки на цьому мільони заробляють... 
