Татусь ходив до мами в гості.
Мене на світі не було.
Та ні ж, бо був. Був у капусті –
Батьки пололи за селом.
Було це так, як зараз бачу:
Мене хотілось їм знайти,
Почути, як то я заплачу,
Коли покличуть з поля йти.
Взялись за руки, обнялися,
Сміються, вірять що знайдуть.
Татусь добряче розходився –
Цілує маму там і тут.
Це і роман, це і абетка:
Цілунок довжиться палкий…
Розкішна стелиться серветка,
Солоні пахнуть огірки.
І ось вже я в веселій хаті.
Татусь матусю обнімав:
- Знайшли в капусті! Не в лататті! –
Казав про мене жартома.
Вони знайшли мене в капусті?!
Це я знайшов хороших їх!
Татусь ходив до мами в гості
Знайти б мене…
Я допоміг.