Де наше кохання
Ранньою весною?
Де наші зітхання
Тихі під вербою?
Де чарівна ласка
Ніжними руками?
Де зосталась казка-
Таїна між нами?
Що ми обіцяли
В місячнії ночі?
Що ми відчували,
Коли очі в очі?
Що ми не зробили,
Щоб тривало щастя?
Що ми розгубили
У житті найкраще?
Як тепер вернути
Втрачені надії?
Як могли забути
Ті прекрасні мрії?
Як слова-бальзами
Нанести на рани?
Як же змить сльозами
В душах грішні шрами?
* * *
Скінчене кохання.
Стримались зітхання.
Припинилась ласка.
Призабулась казка.
