І знову це фіаско, знов невдача,
Не посміхнулася тобі ота удача,
Хоч як не намагався ти почати
І розум треба, хоч якийсь, та мати…
Коли в роки ті молодіші,
Ти був би трохи «розумніший»,
То б не соромивсь розпочати,
Життя своє ти «будувати»!
А так «плоди» ти будеш пожинати
Й себе такого щиро проклинати
І щастя не знайдеш відразу,
Прита̀ївши в душі гірку образу …
Не напивайсь — не допоможе,
Душевний біль той приглушить не зможе…
В собі ти краще розберись,
Внести і зміни з часом не барись…
