Ти досить доросла щоб займатись любов’ю
Досить розумна щоб не робить це зі мною
Власне, твого поцілунку було б достатньо
Торкнутись долоні – більш ніж достатньо
Я достатньо закоханий щоб бути залежним
Цього достатньо щоб удосконалюватись
Бути для тебе добрим, розумним та ніжним
Та плани щодо тебе будуть розвалюватись
Я достатньо настраждався щоб тебе ненавидіти
Настраждався через твою до мене не любов
Дивлячись мені в очі не говорила не правди
Лиш промовляла «не люблю» мені вкотре знов
Ти запропонувала мені банальну дружбу
Спочатку відмовився, не отримавши все
Отримав нічого і до цього ще журбу
Поступив не правильно – совість гризе
Моя душа в тебе закохана, та не в тому тілі
Моє тіло не подобається дівчині підлій
Мала б оцінити мій розум та мій характер
«Поцілувати» серце, а не зробити в ньому кратер
І ось майже повністю усунувши його сліди
Я наважився до тебе заговорити та підійти
Ти й досі не відмовляєшся від товаришування
Тепер погоджуюсь, не скажу нічого про кохання
Щоб тебе не роздратувати
Навіщо тобі любов яку ти не хочеш знати
Тільки не смій мені забороняти
Мені тебе, свого ангела кохати
Я тобі про це більше не промовлюсь
Чорної ночі від кошмару проснусь
Згадаю що дружиш зі мною
Заспокоюсь, посміхнусь
Потім заплачу, що не кохаєш
Кошмарне життя моє буде ти знаєш
Та без дружби буде воно пекельним
Щасливим буде час смертельний
Та його мені ще довго чекати
Секунда як година, година як рік
Нехай самотнім проживу свій вік
