Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Андрій Гагін: 1. Останнє прохання - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Андрій Гагін відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Згідно Індуїзму - це дійсно так! І будучи індусом - я б хотів би стати плодовим деревцем. Але не в Україні. За місяць весняного "прибирання вулиць" на моїй вулиці було знищено сім плодових дерев, та одну березу (до речі, що берези не стало: це помітив я тільки сьогодні, )Дякую! Андрій Гагін відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую! Сучасне життя таке, що зникають парки - виростають новобудови. А зелені вулиці перетворюються на довгі пустелі...
olya lakhotsky, 19.04.2011 - 10:30
гарно! тут багато красивих поетичних знахідок - я мимоволі усміхнулася, прочитавши, що небо безкрайніє - таке дивовижне дійство. також це: "Як сонце заходить за вежі Високих тополь за версту." - дуже красиво. Лиш вкінці дуже хотілося якоїсь недомовленості, якогось не настільки простого закінчення, чи що... щоб не асоціювати цей вірш тільки з деревом - а перенести його на площину людських душ. Андрій Гагін відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую! Мені дуже приємно, що сподобалось! Щодо кінця! Так його ще тут не має! Це частинка майбутнього, значно більшого твору або циклу (так планував). |
|
|