Життя було більш складне,
А для інших більш просте.
Хто частіше хитрував,
Той на других заробляв.
Ось таке життя було,
Як прозоре синє скло,
Що стояло перед нами
Перед нами бідняками.
Бідували, бідували,
Кращого життя шукали,
Але що будеш казати,
Сіли біля білої хати
Бунтували, заклинали,
А от грошей нам не дали.
Розікрали Україну,
Як маленьку ту дитину,
Яка стояла під дверима
З переляканими очима.
Хто жив на широку ногу,
Мав для себе кращу змогу
І сім’ю прогодувати
Та дітей десь влаштувати.
А от наші депутати
У парламенті вигрівались,
Демагогією займались
Тай вирішують депутати
Нову голову обрати.
Так ой довго вибирався,
Що аж світ над ним сміявся,
Та сміявся з світом я
Й уся моя рідня.
І казалось вже на розум
Розрахуйтесь по скоріше,
Нас це дуже-дуже втішить.
Мало того, що не дають
Ще до того все крадуть
Украв гроші, далеко втікав
З паспортом чужим
Наші не слідкували за ним.
То добре, що хтось впіймав
Затримали, заарештували,
Обвинувачення потім зачитали
Адвокатів хороших найняв
Хабара великого комусь дав.
Утік далеко в Америку
Лежить на боку
Дурнями він усіх поробив
Жаль, що його ніхто не вбив.
Америка жирного кота не відпускає,
«О краєвид моя Панама де ти?
З моїми грошами
Недоторканність рідна, спаси
Від камери холодної вогкої пронеси.» -
Такі слова він може говорив,
Коли на Україні жив.
Лише один попався
Нарешті вже з вогнем догрався,
А скільки ще до цього часу крадуть
Роботу люблять, як бджоли над нею гудуть.
Корупція росте, зацвітає
Президент нам всім прощає.
Усе він знає і не дбає за нашу Україну
Тим часом розкрадають, як малу дитину.
2000
