ІДИ НА***УЙ!
- Коханий, ось і прийшов вечір коли у тебе вже немає наркотиків...
- В мені живе маса більша за весь всесвіт,кохана. Я не можу втратити нічого, в мене немає власності.
- Ти вчора зрадив мені. Ти не пішов далі, але *усміхається* я – твоя самотність ніколи не покину тебе, ніколи не зраджу тобі і не побажаю іншого. Я нікому іншому не подарую свого холоду і смутку. ТИ мій коханий, і в мене є для тебе подарунок–твій особистий РАЙ!
-Кохана, для чого я в кімнаті обшитій подушками?
-Ти в божевільні.
-Я божевільний?
-Глянь у дзеркало.
******
-Милуєшся своїм хитким худим тілом?
-Ні, дивлюсь на істоту яка в дзеркалі.
-Це не істота, коханий, це ти, підійди ближче, глянь собі у ввічі.
Пара лилась вверх покидаючи мене...я наблизився до дзеркала, щоб розгледіти свої очі, щось в середині мене видавало дивні звуки, корчило морди...
-ЗАСПІВАЙ ЗІ СВОЇМИ ДЕМОНАМИ!ВИПУСТИ ЇХНЮ ВОЛЮ НА ЗЗОВНІ.
Відкрився рот, вдихнулось повітря і повільно видихаючи напружився живіт...лунав гортанний гул...він перетворився у вереск.Ніколи такого не чув.
-Кохана, я відчуваю себе диким звіром, молодим і сильним, я хочу тебе, я взагалі ХОЧУ.
-Ти божевільний,коханий. Ти бачив себе зі сторони? Тебе б залиши запертим тут на всю ту мізерну вірність на яку ти приречений!
-Вона ревнує, кохана.
-Не будь дурнем, вона не така дурна, щоб ревнувати до твоїх видумок.
-А що далі,кохана? Що мені робити в божевільні?
-Незнаю, це твоя божевільня.Це твій світ.Хочеш будуй новий, хочеш живи тут.
-Вибач. Я вчора...вона ввірвалась в мою голову і говорила мені. і я говорив собі сам...Я РОЗДУМУВАВ І ПОЯСНЮВАВ КОМУСЬ ЩОСЬ,але кому,ніхто ж мене не чує в моїй голові, АЛЕ Я ЧУВ! Я ЧУВ СЕБЕ. Вибач кохана, що я так легко відступився. ВИБАЧ ЩО Я СЮДИ ДОБРАВСЯ ВЖЕ НЕ ЦІЛИМ...
-Дурень, це нічого не змінить...вже нічого не змінить...
-Дай мені мої очі, щоб я міг подивитись на них. Загорни мене у себе. Давай кохатись до ранку. Я вмію горіти з середини.
-Нарешті ти це зрозумів.
-Якщо я не можу заповнити пустоту собою, то я заповню собою ТЕБЕ,кохана,холодна,руда,сумна,жадана...
***********
-На вулиці сніг...
-Кохана,дай мені цигарку,моя божевільня пішла на вулицю. Моє божевілля хоче вибухнути, кохана...Я відчуваю як мене переповнює все на світі,кохана, ДЕ МОЯ ЧОРНА ДІРА?! парадокс, кохана моя...мене тошнить від дорогих мені,я хочу втопитись в тобі, в своїй видумці, в своїй фрустрації, в своєму божевіллі. Дай мені випити того чого пєш ти...
*Сніжинки падали за вікном(як же мені жахливо...не потрібно впускати нікого в свою божевільну, для чого ти з нею спілкуєшся? вона покалічить тебе, кине і зробить одним із, хоча ти навіть зараз один із...)*
- Де звільнення кохана? Мене трясе...остогиділо все...кохана ВСЕ ОСТОГИДІЛО!
*ЗГИНЬ!ЗГИНЬ!ЗГИНЬ!ЗГИНЬ!ЗГИНЬ!ЗГИНЬ!ЗГИНЬ!ЗГИНЬ!ЗГИНЬ!ЗГИНЬ!*
-З Г И Н Ь!!!!!
-От бачиш, тобі вже краще, коханий...
-Кохана,самотність,доля,проститутка...щастить мені з вами...з тобою...я знаю хто ти. ТИ НЕРОЗУМІННЯ ЧИТАЧА! ТИ ПОМИЛКА АВТОРА! ТИ ВІДСУТНІСТЬ РЕАКЦІЇ!...присутність ерекції...брєд...ЗГИНЬ!ЗГИНЬ!ЗГИНЬ!ЗГИНЬ!ЗГИНЬ!ЗГИНЬ!ЗГИНЬ!ЗГИНЬ!ЗГИНЬ!ЗГИНЬ!ЗГИНЬ!ЗГИНЬ!ЗГИНЬ!ЗГИНЬ!ЗГИНЬ!ЗГИНЬ!ЗГИНЬ!ЗГИНЬ!
Ваше світило.
Я...я ненавижу вас...відпустіть мене! ДАЙТЕ МЕНІ СПОКІЙ...якшо я така ж людина як ви...то я маю таке саме право як ви на своє особисте божевілля,чому я маю іти на х***уй?!САМА ІДИ!!! ІДИ!ЗГИНЬ!
людиська...не називайте мене особливим...дайте мені спокійно спалити себе з середини...ЗГИНЬ!мені огидно...огидно...ОГИДНО!
Далі НЕ буде...немає далі...ти пішла від мене і вила повернутись...що ти ше твориш? що ти ше натвориш?...
ID:
224350
Рубрика: Проза
дата надходження: 25.11.2010 08:21:05
© дата внесення змiн: 25.11.2010 08:21:05
автор: Caleb
Вкажіть причину вашої скарги
|
