Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ковила: Я - ЗЛИВА - ВІРШ

logo
Ковила: Я - ЗЛИВА - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Я - ЗЛИВА

Ковила :: Я - ЗЛИВА
На це я чекаю все життя. Кожен день… І ось, нарешті! Я стаю свідком цього акту коханя. Я – свідок, я  й учасник. Інакше, який сенс чекати так довго? Я учасник ніжно-жорстокої любовної сцени стихій!..
Вітер… Вогонь… Вода… Земля…. Вони сьогодні тут, щоб народити Всесвіт заново. В цей день життя воскресне з любові. Любов в своїй архаїчній, оголеній природі, без купюр!
  Я хочу такого кохання! Хочу то стікати крапелькою по листочку, то    вщент розбивати, шматувати його кристаликом граду! Смакувати присмак озону, як дороге вино! Зриватися пелюстками троянди від подиху вітру! Зливою, до сп*яніння тамувати його спрагу!.. Його… І щоб Він, як земля мене поглинув. Поступово… По краплі… Всю… Ні! Проковтнув! Без залишку... 
Запалюватися й гаснути в одну мить, але так, щоб небо здригнулося! Лише б не відпускав!  Як би я не обпікала його руки!
 Твої руки… Хочу бачити в твоїх очах себе, як небо - в дзеркалі землі! В моїх сльозах - твоя посмішка…
 І хай весь світ сховається по куткам! Ні пари очей! Ні пари з уст! Ховайтеся! Слабкі бояться сили!..
Сонця не видно - Воно глибоко в грудях… Стихії кружляють в божевільному танку. Страшно! Страшно… Страшно щасливі! Вітер зриває листя й пелюстки – з силою, без дозволу! Земля кричить! Досить! Досить. Небо, змилуйся!...Ще!!!
Полум*я  розпороло всесвіт. Небо. Землю. Останій крик! І… тиша.  Ластівки розтерли небеса. Німо… Німо… Лиш присмак літа на губах… І тут, коли нас вже нестало. Ростали… Засліпило! Оглушило!
Пробило наскрізь! І зірвалася крапля. А за нею мільйони! Знову! Та тепер – тільки до кінця! Ховайтеся люди! Закривайте вікна, очі. Та шарахайтесь грози! Хоча… дивіться. Скажете жах! так не можна!, . Так, чому ж не можете відвести очей?!
Я – вода. Мене вітер колише, а земля жадібно ковтає!
Я – вогонь, в руках Прометея… в твоїх руках… Бери! Не бійся мук. Бійся, що  помреш без них!
Я хочу розливатися й тонути. Пити до  знемоги. Горіти палячи нас двох… Хочу вивертати коріння із землі, з самого серця. Бути кольором роси, що зараз вмре. 
І коли я останньою краплею із уст твоїх зістрибну. Кану в спогад… І від мене залишиться лише аромат лісу… Чекай мене як сонце настогидне. Та пам*ятай, я – злива. Кохатиму лиш дощ!..


Чекаю критики! Якщо не сподобалося, всеодно прокоментуйте будь-ласка... Для мене це дуже важливо!!!

ID:  217038
Рубрика: Проза
дата надходження: 19.10.2010 20:26:35
© дата внесення змiн: 19.10.2010 20:26:35
автор: Ковила

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Кася Єгорушкіна
Прочитаний усіма відвідувачами (1260)
В тому числі авторами сайту (27) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 0
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Лєха Суслик, 20.10.2010 - 08:08
Дуже рада Вас бачити знову у Клубі...
Дуже сподобався твір: дуже емоційно і талановито
Натхнення Вам give_rose give_rose give_rose
 
Ковила відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі!!!
 
MC_Yorick, 19.10.2010 - 21:34
Я чекала на це все своє життя
Кожен день, і це сталось нарешті!
Я свідок нового для двох відкриття
Акт кохання, де участь береш ти
А інакше й чекати було не слід
Такі ніжно-жорстокі стихії
Для води і вогню, для вітру й землі
Все під силу, вони все зуміють
Вони тут народити щоб всесвіт знов
У цей день все життя воскресне
Від одного простого слова любов
Так завжди воскресають все весни


на більше не мав часу
 
Ковила відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Прекрасно!.. Дякую!
 
Сагайда, 19.10.2010 - 21:30
Дуже захопив початок (перші два абзаци)... далі - як на мене, також не погано! wink 23
 
Ковила відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Мені дуже приємно! friends
 
Кася Єгорушкіна, 19.10.2010 - 21:00
мені сподобалось wink
Гарно передали почуття, до того ж, пристрасть Ваших стихій мені дуже суголосна...
Проте я, мабуть, трошки поприбирала би знаки оклику. Бо оповідь наростає в одному темпі, а кількість цих знаків - в іншому.
 
Ковила відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую! Слушно. flo06
 
Ана Пест, 19.10.2010 - 20:42
party flowers flowers flowers Дещо схоже є у мене. Заходьте. 22 22 22
 
Ковила відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Обов'язково! give_rose
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: