Закривав мене Ангел крилАми,
Коли доля збивалася з ритму,
Коли стежку мою знов снігами
Засипало й не бачила світу.
Коли в небо молитву кричала,
На колінах стояла, як камінь,
Ангел мій закривав тінь крилАми
І спасав мою душу і пам'ять.
Він мені заглядав ніжно в очі
Й шепотів одне слово: «Тримайся»
І, коли я кричала: « Не хочу»,
Він так сумно мені усміхався.
Слід у слід йде за мною мій Ангел,
Кожну мить мою благословляє.
Щоб життя не здавалося марним,
Він із серцем моїм розмовляє.
На жаль,я тільки зараз опановуваю і Українску мову ,і правопис,і комп"ютер.І тому безмежно вдячна всім ,кого Госодь надсилае для мого навчання.Дякую щиро за те що попрвляєте.Сібітою мене називала моя башкирска бабуся.Я - Світлана.Оцінка
поета-5,читача - 5 .дужесильно сказано .
Радченко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Світлано, я теж навчаюсь. Ми тут один одному підказуємо. Головне - розуміти і не ображатись.