Відштовхуються слова від..!
Шпалери чорні ---- аж мить,
Й недоречні...---- Білі.
Сутінки сховали слід.
О, призрак ---- слів мастак ----
Не виявить
себе
на ділі.
Вугіллям кашляють ті
Слова, що змішали світло і сором.
Венозна така в самоті
Кров, що відає зором.
Дзеркально кривиться самота
В біло-фальшивих шпалерах.
Птаха висковзнула золота,
Лякаючи блики в фужерах.
Пий, венозний зір ---- гірко!
Дрижить твоє сіре скло!
Птаху не вгониш в пробірку.
Золото з крилами ви-тек-ло...