суміш венозна.

Відштовхуються    слова  від..!    
Шпалери    чорні  ----  аж  мить,
Й    недоречні...----  Білі.
Сутінки    сховали    слід.
О,  призрак  ----  слів  мастак  ----
Не    виявить  
                           себе        
                                           на  ділі.

Вугіллям    кашляють    ті
Слова,  що  змішали  світло  і  сором.
Венозна    така  в  самоті
Кров,    що    відає    зором.
Дзеркально    кривиться    самота
В    біло-фальшивих    шпалерах.
Птаха    висковзнула    золота,
Лякаючи    блики    в    фужерах.
Пий,    венозний    зір  ----    гірко!
Дрижить    твоє    сіре    скло!
Птаху    не    вгониш    в    пробірку.
Золото    з    крилами    ви-тек-ло...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202422
Рубрика:
дата надходження 23.07.2010
автор: Солєтта