Ти шукав до неї риму,
До земної наче жито,
Дарував для неї зиму,
Та вона любила літо…
Ти чекав її на хмарах,
А вона в метро сиділа,
В небесах шукав Стожари,
Вона ж райдуги хотіла.
Ви немов два різних міста,
Наче сонце і ліхтар,
Як два відданих туриста
У похід пішли між хмар.
Міцно взяв її за руки,
Світлокосу наче жито,
Ти віддав їй серця звуки
І приніс в кишені літо…
Gerasimova Alyona відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дивно, що ви не зрозуміли про що вірш...
Насправді все дуже просто!
Що ж, я поясню.
У вірші зображено зовсім різних людей, єдине, що їх об'єднує це кохання. Він не міг до неї підступитись але все ж таки вони об'єднались. Ніщо не завадило їм бути разом!