Чомусь не думаю віршами,
Пишу все нісенітницю пусту,
Хотілось бути рівним з вами,
Полинуть в недосяжну висоту.
Все небо в одночас обняти,
Зібрати зоряний дивобукет,
Космосу мудрість перейняти,
Вплести усе в віршований куплет.
На трави мрійно в роси впасти,
І сонцем зблиснути із висоти,
Чим мрію важко передати,
Мабуть я не романтик скажеш ти.
Мабуть таки романтик 
