Іде вперед наука, час крокує
Та є проблема вічна: діти і батьки
Історія нам з вами пророкує
Їй не роки, їй не століття, а віки
Питання це складне і незбагненне,
А філософія - це роздумів лиш дим
Поетів твори, їх сила силенна
Гора літератури криється за ним
Батьки і діти - "сивина" і "сила"
Розкриє хто одвічну таїну
Це ніби вже двобій, ворожі сили
Хто переможе в результаті не збагну
Бувалості наука затьмарює рішучість,
А легкодумність майбуття діла
На всіх давно чекає долі участь,
Мабуть, вона комусь допомогла
Життя прожити за рахунок інших
Вже не можливо знову нам
Хоча і пам' ятаємо між іншим
Не рік є мудрість, а мудрість є рокам
Ми слухати не вмієм, знаєм
Та сказане не все і вчить
З роками труднощі долаєм
Нам вибирать як з вами жить
Промови слухати будь - ласка
Мов розуміємо усі слова,
А на обличчі знову маска
За двері ступим - все це забува
Жаліємось мов нас не розуміють
Не роблячи на зустріч крок
Мов нас жаліти не уміють
Все день за днем один урок
Збагнем нарешті вчення наше,
Коли не стане кому вчить
Рукою рідний дім помаше
Нам з вами треба далі жить
