Від чого породжуеться ненависть?
Як співвіднощення минулого й майбутнього.
Тоді, коли уже минає вересень
Ти мрієш ще його відчути.
А що тобі приносить радість?
І твої очі волошкові
Примусить мило посміхатись?
Я не скажу тобі. Сьогодні
Мені прийшла радість з минулого.
Маленьке щастя. Позавчора
Я його бачила. У будні
Останнім часом це приходить.
А ще не покида апатія.
Вона мені вже остогидла.
Я розумію це. Та правда, лиш
Вона, вона мене розбила.
А знаєш, ці осінні вулиці
Так навівають ностальгію.
Я вже не хочу, щоб вернулося,
Бо повернуть його не вмію.
Я заскучала за усмішками.
За спогадами твоїх дурощ.
А ти тепер вже так не вмієш?
Те все лишилося в минулім.
Я хочу вкрасти шматок гордості
Й за пазухою заховати.
Та пізно вже тепер. Сьогодні вже
Не можна лиш щось відчувати.
Хай здійметься осінній вітер.
І він примусить закружляти
Танок з жовто-червоним листом.
А ти не хочеш розказати,
Навіщо видумали зброю
Проти кохання? Ненависть пекучу.
Вона торкнеться й нас з тобою.
Вона також і нас розлучить.
Не лишить за собою сліду.
Не лишить за собою суму.
Тепер уже гадати пізно.
Та я уже, мабуть, й не буду.
15 жовтня 2012 р.