Лев Бурко засумував.
Як зі скелини скакав,
Приземлився, ой, невдало –
Дерево на нього впало.
Й хоч сухим було уволю,
Та завдало звіру болю.
Голосно став лев ричати
І на допомогу звати.
Пташка вчула, прилетіла
І Бурку на лапу сіла.
- Що з тобою? – запитала.
- Що? На мене пальма впала.
Йти не можу, болить спина.
Нещаслива в мене днина!
- Не впадай, будь ласка, в відчай,
Лікаря тобі покличу –
Пташка мовила, злетіла,
На поріг до совки сіла.
Тук-тук! – дзьобиком забила.
Совка двері відчинила,
Бо була якраз у хаті.
Пояснила все окатій
Пташка. Совка поспішила.
Бурку ліки в тіло влила,
Ну, укол, тобто, зробила.
Лев ожив. У нього сила
Появилась. Мовив птиці:
- Дякую.
Вклонивсь совиці.
З того часу лев і пташка
Часто разом, грають в шашки.
Гріє лев крилатку взимку.
Восени несе корзинку
ЇЙ з насінням, ягідками.
Ну, а влітку – з квіточками.
Пташка спів йому дарує,
Спину лапками масує –
Місце те, що травмував.
Як із дерева скакав.
