Крик душі. За 30 років Незалежності президенти, депутати, органи юстиції і вдобавок - розквітлі корупіонери, всі хором-скопом розброїли, розікрали Україну, знищили індустрію і розпоряджаються держаним майном, землею, користуються державними коштами - як у своєму домі, у свої сім’ї. Зрозуміло, їм не потрібні люди — Українці. Їм потрібна Земля і надра.
Як це сталося, що ми, Український народ, сам собі рили могилу і радувалися.
Після розпаду СРСР Україна була третьою державою з ядерним потенціалом, мала сильну і озброєну армію, великі запаси різної зброї і ракет, бойових літаків, будували кораблі, літаки, тепловози, вантажні й легкові автомобілі і автобуси, космічні ракети з різним радіусом дій, високоточні турбіни, були розвинені високоточні технології, мали сильний науковий потенціал. А де все це?
Все перелопатили, перкрутили, розікрали, розпродали, п’ять складів з боєприпасами зірвали, зброю розпродали, армію роззброїли і майже розпустили, розікрали державне майно. Індустрію завалили повністю. Землю Українського народу розпорошили, присвоїли і продовжують під час війни продавати разом з надрами землі. На поточний час тільки будували престижні житла, будували шляхи-дороги, для себе, чи для маршу Московитів. І не прощиталися.
Все передбачено було. Викарбували війну, розігнали по за границям мільйони народу України, а назад повернутися згідно з законом це проблема, частина молодих людей погине у війні, частину розгромлять в тилу, частина людей вимре від холоду і голоду. Оскільки в 1923, 1933 і в1847 роках, мільйони дорослих і дітей умерли голодною страшною смертю на житниці України.
Ми довіряли чужинцям правити Україною і що маємо те, що Україна буде без корінного населення?
Керівні органи і президенти України знали що робили.
Вони досягли своєї мети.
А українцями лапті плести.
Досхочу мрійте і співайте
І в біленьких хатах душу звеселяйте,
Ні прокуратура, ні суди, ні Верховна Рада, ні президенти, ні поліція не виконують право Конституції, законів держави. Все пішло на самотьок - взятки, корупція, самовольство, залізни в державну казну і що хочуть тей творять. Собі поробили сумашедші від 100 тисячні зарплати, пенсійні вилати від 450 тисяч гривнів. А народ довольствується від 3 тисяч. Де це таке є, в якому світі.
Я оце пишу і міркую. Ви все про це знаєте, чому язики не туди запихаєте і спокійно обираєте править Україною чужинців і завмираєте.
Але я віру в Перемогу, в наше світле життя. Давайте повернемося до своїх пращурових Родових Богів. Чужі Боги нам не допомагають, ми понад 400 років в невидимих але діючих кайданах від чужинців, окроплюючи землю потом і кровлею, вкриваємо її нашими тілами.
Можливо і в тому наша кара, що князь Володимир силою охристив Русь і була пролита невинна кров, церкви-капища слов’ян розрушив, волхвів було майже знищено. Ті волхви, що якимсь чином залишилися Цар Петро 1 поголовно умертвив.
2024 р.
ID:
1025698
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 02.11.2024 19:04:59
© дата внесення змiн: 02.11.2024 19:04:59
автор: Сокол
Вкажіть причину вашої скарги
|
