Думи мої думи


Крик  душі.  За  30  років  Незалежності  президенти,  депутати,  органи  юстиції  і  вдобавок  -  розквітлі  корупіонери,  всі  хором-скопом  розброїли,  розікрали  Україну,  знищили  індустрію  і  розпоряджаються  держаним  майном,  землею,  користуються  державними  коштами  -  як  у  своєму  домі,  у  свої  сім’ї.  Зрозуміло,  їм  не  потрібні  люди  —  Українці.  Їм  потрібна  Земля  і  надра.
Як  це  сталося,  що  ми,  Український  народ,  сам  собі  рили  могилу  і  радувалися.
Після  розпаду  СРСР  Україна  була  третьою  державою  з  ядерним  потенціалом,  мала  сильну  і  озброєну  армію,  великі  запаси  різної  зброї  і  ракет,  бойових  літаків,  будували  кораблі,  літаки,  тепловози,  вантажні  й  легкові  автомобілі  і  автобуси,  космічні  ракети  з  різним  радіусом  дій,  високоточні  турбіни,  були  розвинені  високоточні  технології,  мали  сильний  науковий  потенціал.  А  де  все  це?
Все  перелопатили,  перкрутили,  розікрали,  розпродали,  п’ять  складів  з  боєприпасами  зірвали,  зброю  розпродали,  армію  роззброїли  і  майже  розпустили,  розікрали  державне  майно.  Індустрію  завалили  повністю.  Землю  Українського  народу  розпорошили,  присвоїли  і  продовжують  під  час  війни  продавати  разом  з  надрами  землі.  На  поточний  час  тільки  будували  престижні  житла,  будували  шляхи-дороги,  для  себе,  чи  для  маршу  Московитів.  І  не  прощиталися.  
Все  передбачено  було.  Викарбували  війну,  розігнали  по  за  границям  мільйони  народу  України,  а  назад  повернутися  згідно  з  законом  це  проблема,  частина  молодих  людей  погине  у  війні,  частину  розгромлять  в  тилу,  частина  людей  вимре  від  холоду  і  голоду.  Оскільки  в  1923,  1933  і  в1847  роках,  мільйони  дорослих  і  дітей  умерли  голодною  страшною  смертю  на  житниці  України.
Ми  довіряли  чужинцям  правити  Україною  і  що  маємо  те,  що  Україна  буде  без  корінного  населення?
Керівні  органи  і  президенти  України  знали  що  робили.
Вони  досягли  своєї  мети.
А  українцями  лапті  плести.
Досхочу  мрійте  і  співайте
І  в  біленьких  хатах  душу  звеселяйте,
Ні  прокуратура,  ні  суди,  ні  Верховна  Рада,  ні  президенти,  ні  поліція  не  виконують  право  Конституції,  законів  держави.  Все  пішло  на  самотьок  -  взятки,  корупція,  самовольство,  залізни  в  державну  казну  і  що  хочуть  тей  творять.  Собі  поробили  сумашедші  від  100  тисячні  зарплати,  пенсійні  вилати  від  450  тисяч  гривнів.  А  народ  довольствується  від  3  тисяч.  Де  це  таке  є,  в  якому  світі.
 Я  оце  пишу  і  міркую.  Ви  все  про  це  знаєте,  чому  язики  не  туди  запихаєте  і  спокійно  обираєте  править  Україною  чужинців  і  завмираєте.  
Але  я  віру  в  Перемогу,  в  наше  світле  життя.  Давайте  повернемося  до  своїх  пращурових  Родових  Богів.  Чужі  Боги  нам  не  допомагають,  ми  понад  400  років  в  невидимих  але  діючих  кайданах  від  чужинців,  окроплюючи  землю  потом  і  кровлею,  вкриваємо  її  нашими  тілами.  
Можливо  і  в  тому  наша  кара,  що  князь  Володимир  силою  охристив  Русь  і  була  пролита  невинна  кров,  церкви-капища  слов’ян  розрушив,  волхвів  було  майже  знищено.  Ті  волхви,  що  якимсь  чином  залишилися  Цар  Петро  1  поголовно  умертвив.
2024  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025698
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.11.2024
автор: Сокол