/четверик/
Висять намистинки на віях,
Пожухло-спечалений погляд,
Як сонце, що більше не гріє,
Кохання надломлене стогне.
Пожухло-спечалений погляд
Хоч бачить життя і тверезо!
Страждання підступна волога
Із вірша текла поетеси.
Як сонце, що більше не гріє,
Обличчя із тінню зажури.
Дівочі нездійснені мрії
Мете тьмяним листячком бурим.
Кохання надломлене стогне,
І мжичить сльотою, і росить.
Розгублене літо прожогом
Несеться в посмучену осінь.
Гарно! 
