Осінь... - Пора гарячого чаю Та спостерігання дощу крізь віконце... Пора, в якій кожен, мабуть, помічає, Що листя дерев дуже схожі на Сонце... Як Сонце вони в переносному значенні - Вони жовті, червоні, а ще помаранчеві, Та ніби для милування призначені, Світлом ось цих кольорів всіх збагачені... В похмуру погоду та, навіть у дощ Вони на деревах усіх, наче сяють, Та йде від мурашок волосся все сторч, Коли на нас враження красою справляють. Осінь... - Пора кольорового листя І чаю гарячого... І кави... Й какао... У кожного з нею почуття особисті, А от які саме? - Це дуже цікаво! © Сережа Мельник, 2024
ID: 1023710 ТИП: ПоезіяСТИЛЬОВІ ЖАНРИ: ЛіричнийВИД ТВОРУ: ВіршТЕМАТИКА: Філософська лірика дата надходження: 06.10.2024 09:34:28 © дата внесення змiн: 06.10.2024 09:34:28 автор: Сережа Мельник
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie