Безмежна тишо, де ж ти, відгукнись.
І спротивом своїм, вгамуй неспокій.
З безодні прірви, ти до мене посміхнись,
І ми з тобою вдвох, не будем одинокі.
-
Жадана. Я рвусь до тебе, всім єством.
Спаси мене, від клопоту, страждання.
Від лиходія слів, що рушать всю красу,
У злих серцях, із наглістю кривляння.
-
Шалена. Прозорою ти є для мене, мов сльоза.
Закрий в мені же, лицемірство і зухвальство.
Я так хочу почути знову, чистії слова.
Що я молю до Бога, в молитві покаяння!
-
Надай мені, гаряче серце сповнене надій.
Веди у всесвіт дум, не мов би наречена!
Побудем вдвох, з тобою, у пустоті одній,
В сиротнім світі ти для мене - приречена!
5/05/24
–––––––––––––––
картинка з інтернету
Тиша, Простори України. Юлія Ліхіна
–––––––––––––––
Гарний мудрий твір! 
.
