☁️
Тепло накриває землю,
з приходом нової Весни.
Стають волохатими стебла,
що так тягнуть до неба кістки.
Хмари зникають за горами,
поки музика гріє думки.
Злегка чисті та сонно-спотворені,
знову ж таки, це - думки.
Вітер вкриває обіймами,
він не чайник, і ще не свистить.
Шепоче бурхливими хвилями
з відходом старої Весни.
І знімаючи з себе ліани,
й тримаючи чай із лимоном,
він гріється з нами думками,
та відпускає спокійно додому.
(02.03.24)
☁️
