кров - згуслий клей, зіниці - прірви
фантом на милицях надії
ланцюг свідомих снів розірве
пробивши криком небо сіре_
>
не треба слів_ все скаже подих,
його вплетуть в холодну вічність
щоб нуль округлила до сотих
оскаженіла посейбічність_
>
богів осиротілі тіні
боргів намолені капкани
тіла в брудній кривавій піні
на тлі іржавого паркану_
>
тягар сумління хилить долу
забийся в кут / ходи по лезу
мить. стрілка замикає в коло
зворотність антропогенезу.
