багаття пристрасті холодний попіл в ніч
розвіяв вітер з півночі,_ втопися
у морі бляклих, фосфорних облич,
сни вицвіли, думки переплелися,
забулися нічийні імена,
і тіні відсякнулися від суті
і тиша луснула, як напнута струна,
і зчерствіли взаємністю зіпсуті
холодні поневолені серця,
голодні очі п'ють кислотну сутінь
і розчиняється в драглистій каламуті
подвійний нарис привида / мерця...
