На лячнóму лютневому тлі
По життях і розбитому склі,
Вороги, п’яні в кров москалі,
Всі з печаткою “зет” на чолі,
Як убивці й кати, не гістьми,
В танках сунули діти пітьми,
Мир чавучили в ґрунт чобітьми,
Смерть за ними рипіла кістьми.
Так вам буде, як скажуть відьмú -
До загину й навіки клятьби!
Ми ж вгризаємось в землю грудьми,
Дух вкраїнський не знає ганьби.
