Ти віддай себе всього без жалю
І скажи всім, що решти не треба,
Що не треба палкого печалю,
Як і щастя чужого...не треба.
Ти збери геть усе, що в тобі
Та віддай, розплесни, подаруй!
Лиш згоріти є сенс на землі,
А на небі повітряні вальси танцюй...
Простягни ж ти долоні до сонця
І здійми свої крила до неба.
Ти до всіх завітай... до віконця,
Де чекають і вірять, як в себе.
Ти власними сльозами полий городи
І своїми руками посій нове поле.
Де ж знайти ті трикляті заводи,
Що виробляють тортури і горе?!
Ти пройди крізь ті терни і муки,
Що хапають нічними вовками.
Пронеси крізь вогонь наші руки,
Збережи наше світло зірками.
Ти віддай себе всього без жалю
І скажи всім, що решти не треба,
Що повернешся - прийде той ранок,
Коли всесвіт – то буде пустеля.
Без жалю! Ти віддай...! Ти збери...! Збережи...
12.05.2014
