Без жалю

Ти  віддай  себе  всього  без  жалю
І  скажи  всім,  що  решти  не  треба,
Що  не  треба  палкого  печалю,
Як  і  щастя  чужого...не  треба.

Ти  збери  геть  усе,  що  в  тобі
Та  віддай,  розплесни,  подаруй!
Лиш  згоріти  є  сенс  на  землі,
А  на  небі  повітряні  вальси  танцюй...

Простягни  ж  ти  долоні  до  сонця
І  здійми  свої  крила  до  неба.
Ти  до  всіх  завітай...  до  віконця,
Де  чекають  і  вірять,  як  в  себе.

Ти  власними  сльозами  полий  городи
І  своїми  руками  посій  нове  поле.
Де  ж  знайти  ті  трикляті  заводи,
Що  виробляють  тортури  і  горе?!

Ти  пройди  крізь  ті  терни  і  муки,
Що  хапають  нічними  вовками.
Пронеси  крізь  вогонь  наші  руки,
Збережи  наше  світло  зірками.

Ти  віддай  себе  всього  без  жалю
І  скажи  всім,  що  решти  не  треба,
Що  повернешся  -  прийде  той  ранок,
Коли  всесвіт  –  то  буде  пустеля.

Без  жалю!  Ти  віддай...!  Ти  збери...!  Збережи...

12.05.2014

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956409
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.08.2022
автор: Знахар