І ніжний спомин серця оживився
В нестримнім танці тіла — тарантели,
Коли тебе відносить в зовсім інші
Світи буття — яскраві й небуденні.
Коли душа вогнями іржавіє,
Кричить до тебе екстраординарним
Неспинним рухом палкої стихії!
Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами!
Бо тут тебе почують навіть боги,
Суворі стержні правди на планеті.
Танцюй-співай у дивній насолоді,
Бо то є радість в ритмі тарантели!...
Твоє ж життя невічне, зголосися?
В мовчанні втопиш душу і печалі?
Чи може разом з нами наймиліше
Відкинеш маску сорому й кайдани?
01.08.2021
