Здавалось, у життя немає серця,
А є лиш РОЗУМ – пристрасний диктатор.
«Невидима війна» збирала жертви.
І цвинтарі заповнюались ущерть.
Повітря шепотіло заклик : «Досить!
Казки вигадуйте собі. Ми ними ситі!»
Вони ж хотіли жити лиш, як ЛЮДИ!
І зловживати часом на дрібниці.
А дійсність кинула на барикади.
І захлинулась осінь у кривавих барвах…..
